Висячка в высотном обосновании съемки

Мы в Тулу со своими самоварами не ездим

 

Оффтоп

Мальчики отдельно,девочки отдельно.А там уж кому кто больше нравится

 

СП 11-104-97 ИНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧЕСКИЕ ИЗЫСКАНИЯ ДЛЯ СТРОИТЕЛЬСТВА

5.27. Теодолитные ходы между пунктами опорной геодезической сети прокладываются в виде отдельных ходов с узловыми точками.

Допускается проложение висячих теодолитных ходов. Длина висячих теодолитных ходов на незастроенных территориях не должна быть более 500 м при съемке в масштабе 1:5000, 300 м при съемке в масштабе 1:2000 и 150 м при съемке в масштабе 1:1000 и 1:500. Длины висячих ходов на застроенных территориях должны приниматься соответственно с коэффициентом 0,7.

При развитии съемочной геодезической сети полярным способом с применением электронных тахеометров длины полярных направлений допускается увеличивать до 1000 м. Средняя квадратическая погрешность измерения горизонтальных углов не должна превышать 15''.

5.28. Отдельный теодолитный ход должен опираться на два исходных пункта и два исходных дирекционных угла.

При создании съемочной сети допускаются:

проложение теодолитного хода, опирающегося на два исходных пункта, без угловой привязки на одной из них. При этом для контроля угловых измерений должны использоваться дирекционные углы на ориентирные пункты опорных геодезических сетей или дирекционные углы примыкающих сторон, полученные из астрономических или других измерений (со средней квадратической погрешностью не более 15'');

координатная привязка (без измерения примычных углов) к пунктам опорной геодезической сети, при условии выполнения угловых измерений, двумя приемами.

5.29. Развитие планово-высотной съемочной сети с использованием электронных тахеометров с регистрацией и накоплением результатов измерений (горизонтальных проложений, дирекционных углов, координат и высот пунктов и точек) допускается выполнять одновременно с производством топографической съемки.

5.30. При создании (развитии) съемочной геодезической сети предельные длины теодолитных ходов и их предельные абсолютные невязки следует принимать в соответствии с табл. 5.1.

 

Anatolya
Ну и где здесь хоть одно слово о тригонометрическом нивелировании, методике работы
и допусках?

 

Нашел только на языке оригинала

Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500
(ГКНТА-2.04-02-98)

Інструкція обов’язкова для всіх суб’єктів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, які виконують топографічні знімання
у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500.

5.2. ВИСОТНА МЕРЕЖА
5.2.1. У процесі розвитку знімальної мережі, як правило, одночасно визначають положення точок
у плані і по висоті. Висоти точок знімальної мережі визначають геометричним або тригонометричним нівелюванням.
5.2.2. Методику, порядок робіт та допуски докладно висвітлено в розділі 4.5 цієї Інструкції.

п. 4.5.14. ТРИГОНОМЕТРИЧНЕ НІВЕЛЮВАННЯ
4.5.23. Для визначення висот точок геодезичної знімальної основи при топографічному зніманні з перерізом рельєфу через 2 та 5 м, а також при топографічному зніманні місцевості, що вкрита горбами, з перерізом рельєфу через 1 м геометричне нівелювання може бути замінене тригонометричним.
4.5.24. Вихідними знаками для тригонометричного нівелювання є пункти тріангуляції, трилатерації і полігонометрії всіх класів і розрядів, висоти яких визначені геометричним нівелюванням. Вихідні пункти слід розташовувати не рідше ніж через п’ять сторін.
У разі доброї видимості і використання приладів точністю 1” і 2” кількість сторін між вихідними пунктами в гірських районах може бути збільшена в 1,5 раза. У гірських районах вихідними можуть бути пункти
тріангуляції, трилатерації і полігонометрії, висоти яких визначені тригонометричним нівелюванням.
4.5.25. Вертикальні кути при тригонометричному нівелюванні вимірюють на всі пункти, висоти яких не визначені з геометричного нівелювання. Вертикальні кути вимірюють одночасно з горизонтальними тими самими
приладами в прямому та зворотному напрямках.
Вимірювання проводять трьома прийомами при двох положеннях вертикального круга. Для вимірювань використовують періоди достатньо чітких та спокійних зображень візирних цілей, за винятком часу, близького до
сходу та заходу сонця (у межах двох годин).

4.5.26. Коливання значень вертикальних кутів та місця нуля, що обчислені з окремих прийомів, не повинно
перевищувати 15”.
4.5.27. Розходження між прямим і зворотним перевищенням для однієї і тієї самої сторони не повинно бути більшим від 4 см на кожні 100 м відстані.
4.5.28. Нев’язки по висоті в ходах і замкнутих полігонах не повинні перевищувати величин, обчислених за формулою f =0,04Sn (см),
h сер. []S де Sсер. , n — кількість ліній у ході (полігоні); S — довжина лінії в метрах. n

В окремих випадках можуть встановлюватися вищі вимоги до точності тригонометричного нівелювання; при цьому методику роботи визначають на основі спеціальних розрахунків.

4.5.29. Висоти верху візирної цілі і горизонтальної осі приладу над маркою центра знака вимірюють з точністю 1 см.
4.5.30. Після закінчення тригонометричного нівелювання здають такі матеріали: — журнали вимірювання довжин ліній та вертикальних кутів або їх результати в реєстраторах чи накопичувачах інформації;
— матеріали дослідження приладів;
— матеріали обчислення перевищень та оцінки точності;
— каталог висот;
— пояснювальну записку.